"> Нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі» (прийнято 19.09.2019) ⋆

ПЕРША ВІЙСЬКОВА СПІЛЬНОТА

Нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі» (прийнято 19.09.2019)

Нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі» (прийнято 19.09.2019)

Верховною радою України 19 вересня 2019 року прийнято законопроект №1076 від 29.08.2019 “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель”.

По своїй суті це не просто зміни до Закону України, це абсолютно нова редакція ЗУ «Про публічні закупівлі».

Коротко про головне:

І. ВВЕДЕНО РЯД НОВИХ ТЕРМІНІВ, СЕРЕД ЯКИХ:

електронний каталог — систематизована база актуальних пропозицій, що формується та супроводжується централізованою закупівельною організацією в електронній системі закупівель та використовується замовником з метою відбору постачальника товару (товарів), вартість якого (яких) є меншою за вартість, що встановлена в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону;

спрощена закупівля — придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону;

ІІ. РОЗШИРЕНО СФЕРУ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНУ

В новій редакції ЗУ «Про публічні закупівлі» застосовується:

  • до замовників, визначених пунктах 1-3 частини першої статті 2 Закону, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 мільйона гривень;
  • до замовників, визначених у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт – 5 мільйонів гривень;
  • до замовників, визначених у частині першій статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частини другої цієї статті.

Замовники здійснюють спрощені закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель у порядку, передбаченому Законом.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, в тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю).

Тобто, тепер замовник публікує звіти про всі договори (не залежно від суми договору). У попередній редакції ЗУ «Про публічні закупівлі» цей поріг був встановлений на рівні 50 тис.грн.

Забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.

Якщо предмет закупівлі дорівнює 50 тис.грн і більше – обов’язково проводимо спрощену закупівлю через систему електронних закупівель.

ІV. ПЛАНУВАННЯ ЗАКУПІВЕЛЬ ТА ІНШІ ПЕРЕДУМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАКУПІВЕЛЬ

Скасовано Додаток до річного плану закупівель. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. В річному плані відображаються всі закупівлі, незалежно від суми.

До річного плану не включаються закупівлі, для здійснення яких ЗУ «Про публічні закупівлі» не застосовується у випадках, визначених у частинах четвертій і п’ятій статті 3 цього Закону.

V. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ, КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ЗАКУПІВЕЛЬ ТА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ

Державна казначейська служба України вживає такі заходи:

  1. до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю, та звіту про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю
  2. не допускає здійснення платежів із рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю у випадках:
    • відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим цієї частини;
    • відміни процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
    • набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсною та/або договору про закупівлю нікчемним;
    • оскарження відповідно до статті 18 цього Закону на період призупинення процедури закупівлі;
    • наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Тобто, навіть якщо замовник закупляє олівці «графітові звичайні» на загальну суму 20 грн. казначейство не пропустить його допоки не перевірить наявність річного плану та звіту про результати закупівлі.

VI. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАКУПІВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАМОВНИКА

Відповідно до нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі», відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів:

  • шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи із відповідною доплатою згідно з законодавством;
  • шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов`язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
  • шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно з законодавством.

Уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення. Уповноважена особа повинна мати вищу, як правило юридичну або економічну освіту. У разі визначення кількох уповноважених осіб, розмежування їх повноважень та обов’язків визначається рішенням замовника.

В новій редакції ЗУ «Про публічні закупівлі» такого поняття, як тендерний комітет не існує. Тобто, закупівлями буде займатися одна (або декілька) уповноважених осіб. Виходячи з того, що уповноважена особа повинна мати вищу юридичну або економічну освіту, можна припустити, що у військових частинах весь тягар закупівель ляже на плечі бухгалтера або заступника начальника фінансово-економічної служби.

Однак, варто зазначити, що у Перехідних положеннях до ЗУ «Про публічні закупівлі» вказано, що до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель..

VII. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ЗАКОНУ

Закон передбачає накладення штрафу на службових (посадових), уповноважену особу замовника від тисячі п’ятсот до трьох тисяч  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне із правопорушень:

  • придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законодавством;
  • застосування переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом;
  • невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до законом;
  • відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення);
  • укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі;
  • внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом;
  • внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та не оновлення у разі їх зміни;
  • порушення строків оприлюднення тендерної документації –

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважену особу замовника від трьох тисяч до п’яти тисяч  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання рішення органу оскарження тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника у розмірі п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур/спрощених закупівель, визначених законодавством та укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законодавством, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

VIII. НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ТА ВСТУП В ДІЮ

Нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі» набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через шість місяців після дня його опублікування, крім розділу VI, який вводиться в дію через 12 місяців після дня його опублікування.

1
URatio team

Leave a Reply

avatar
  Підписатися  
Повідомляти про